Початок 2024 року для Кіровоградської області відзначився резонансною новиною: планують закрити Смолінську шахту, що підпорядковується ДП «Схід ГЗК». Ця звістка викликала занепокоєння на рівні органів місцевого самоврядування, медіа, працівників уранодобувного комплексу, а також в середовищі екоактивістів. Саме тому ГО “Флора” пропонує аналітичний матеріал з короткою історією Смолінської шахти, про її роботу та майбутнє закриття. 

Що це: прикра несподіванка чи обʼєктивно детермінована реальність? Які ризики для навколишнього середовища і для здоровʼя людей вона може спричинити?  Шукатимемо відповіді з керівником аналітично-дослідницького відділу ГО “Флора” Максимом Іващенко.

Історія шахти.

Шахта “Смолінська” – це урановий об’єкт, розташований в селищі Смоліне Кіровоградської області. Документально її зареєстрували 28 квітня 1972 року, а в 1974 році вона була введена в експлуатацію. 

Смолінська шахта розробляє Ватутінське родовище, де знаходились уранові та торієві руди з низьким та середнім вмістом урану – приблизно 0,1% (станом на 1974 рік). Виходячи з відкритих даних, найбагатші руди вже вибрані. 

Почали видобувати уранову руду в 1976 році, а її проектна потужність була близько 800 тис. тон руди на рік. 

Інформації про реальні об’єми видобутку немає. Нагадуємо, державне підприємство «Схід ГЗК» має звітувати перед громадянами України про свою діяльність. Проте деяка інформація була знайдена працівниками ГО “Флора”. Об’єм добутої уранової руди на Смолінській шахті становить:

• 2000 рік – 1 600 тонн уранової руди, що становить 2% від загального видобутку уранової руди в Україні;
• 2010 рік – 1 200 тонн руди або 1,4% від видобутку в Україні;
• 2017 рік – 1 500 тонн руди або 1,8% від видобутку в Україні;
• 2018 рік – 1 400 тонн руди або 1,7% від видобутку в Україні;
• 2019 рік – 1 300 тонн руди або 1,6% від видобутку руди в Україні.
• 2020 рік – 1 200 тонн руди або 1,5% від видобутку руди в Україні.

Станом на 1 січня 2019 р. залишкові запаси урану складали 1487,2 тон, проти 30 000 тон у перерахунку на збагачену сировину, станом на 1974 рік. Рентабельність залишкової руди у Ватутінському родовищі складає приблизно 130$ за кг.

На початку лютого 2010 р. Смолінська шахта ввела в експлуатацію новий “Горизонт 640 метрів”, розробка якого була здатна забезпечити гірників роботою на найближчі 6-7 років. Роботи з відкриття “Горизонту 640” тривали протягом 5 років і обійшлися в 27 мільйонів гривень, виділених з державного бюджету. 

Закриття Смолінської шахти

Плани щодо закриття Смолінської шахти виникли ще у 2018 році, коли Державний концерн «Ядерне паливо» опублікував на своєму сайті новину про спільний проект з МАГАТЕ – ТС UKR 9037, присвячений створенню стратегії закриття Смолінської уранової шахти. 

Проект TC UKR 9037 передбачав навчання працівників ДП «СхідГЗК» на світових уранових майданчиках та консультації міжнародних експертів МАГАТЕ щодо безпечного закриття Смолінської шахти та відновлення довкілля селища Смоліне. Планувалось розробити програму очистки та сонації підземного та наземного комплексів копальні, а також створення безпечних умов проживання населення смт Смоліне.

Тож, як ми бачимо, відповіді на складні питання, які хвилюють область нині, почали шукати ще у 2018 році.

Та який результат цих пошуків? 

Обговорення питання подальшої долі Смолінської шахти у 2024 році активізувалося після виходу на офіційному сайті Кіровоградської обласної ради новини від 28 грудня 2023 року. Йшлося про проведення міжвідомчої наради з питань закриття Смолінської шахти, в якій взяли представники центральних та місцевих органів влади, а також шахтарська профспілка. Було наголошено, що поступове закриття Смолінської шахти передбачене розпорядженням Кабінету Міністрів України № 4-р від 6 січня 2023 року. Причина ліквідації – вичерпання запасів уранової руди. 

Починаючи з 28.12.2023 більше десяти інтернет-видань написали про міжвідомчу нараду, що викликало резонанс який почався навколо підготовки до закриття Смолінської шахти. 

На засіданні міжвідомчої ради мова йшла про те, що потрібно врегулювати розбіжності проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової екологічної програми зняття з експлуатації уранового об’єкта на 2024-2028 роки». Під час обговорення цього документа було піднято багато неврегульованих, на думку Кіровоградської обласної ради, питань, а саме:

1. Списання залишків корисних копалин; 
2. Перекваліфікація або подальше працевлаштування працівників копальні; виплата компенсації працівникам у випадку звільнення; 
3. Вирішення подальшої долі селища Смоліно для якого копальня є бюджетоутворюючим підприємством, від якого залежить все: інженерні комунікації, соціальна інфраструктура тощо. 

При цьому важливо відмітити, що ці всі питання вже були написані, а деякі ще й два-три рази в Концепції Державної цільової екологічної програми зняття з експлуатації уранового об’єкта на 2023-2027 роки, редакцією від 6 січня 2023 року.

Окрім іншого, в документі розглянуто можливі варіанти подальшого функціонування Смолінської шахти, розглянемо їх:

1. Перепрофілювання обʼєкта для випуску іншої продукції. При цьому констатується, що в межах району проведення гірничих робіт супутніх корисних копалин не виявлено, а через небезпеку гірничих ударів обʼєкт не може експлуатуватися для створення сховища радіоактивних відходів.
2. Консервація обʼєкта, що по суті є тимчасовим зупиненням його діяльності і вимагає підтримання робочого стану підприємства на невизначений термін, до моменту його подальшої експлуатації. Цей варіант є економічно невигідним, адже вимагає щорічних витрат близько 140 млн. гривень. Цей підхід також є небезпечним, адже ми вже маємо один подібний приклад консервації уранодобувного об’єкта в Україні. Мова йде про недбалу консервацію Великосеверинівської копальні в 1987 році, внаслідок чого просто неба залишились 130 тисяч тонн відвалів. 

Виходячи з викладеного вище, розуміємо, що доля Смолінської шахти визначена: вона буде закрита. Важливо відмітити, що це не бажання чи потреба ГО “Флора”. В цьому матеріалі ми аналізуємо інформацію. Також слід нагадати, що основними задачами ГО “Флора” є чисте довкілля для теперішнього і для майбутніх поколінь українців. 

Отже, представлена вище Концепція, в першу чергу, покликана забезпечити безпечне закриття Смолінської шахти шляхом здійснення заходів з її ліквідації, забезпечення екологічної безпеки і зниження рівня забруднення радіонуклідами природного походження до рівня, що не впливає на здоров’я людини та навколишнє природне середовище. 

Документ містить:

1. Дані радіологічного моніторингу промислового майданчика Смолінської шахти, з яких дізнаємося, що у смт Смоліному і с. Березівка рівень потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання відповідає природному радіаційному фону місцевості.
2. Дані про радіаційне забруднення поверхневого шару грунту промислового майданчика:  значення сумарної альфа-активності ґрунтів становить у середньому 2577 Бк у кілограмі за норми 1258 Бк у кілограмі (фонове значення в смт Смоліному). Питома радіоактивність ґрунтів щодо урану коливається в межах 29-917 Бк у кілограмі за норми 70,4 Бк у кілограмі (фонове значення в Новоукраїнському районі), за торієм – від 32 до 165 Бк у кілограмі за норми 35,11 Бк у кілограмі і за радієм – від 35,63 до 779 Бк у кілограмі за норми 22,32 Бк у кілограмі (фонові значення в смт Смоліному).
3. Інформацію про утворення 544 тис. куб. метрів гірничих виробок.
4. Депресію підземних вод, які після припинення діяльності копальні можуть спровокувати просідання об’єктів денної поверхні, підтоплення територій житлової забудови та сільськогосподарських угідь підземними водами.
5. Загалом констатовано, що екологічні наслідки діяльності копальні спостерігаються на площі 89,05 гектара, яка забруднена радіонуклідами природного походження і потребує вжиття заходів з рекультивації.

Також маємо опис соціальних та економічних наслідків закриття Смолінської шахти з сумами надходжень до бюджету від діяльності копальні:

• за 2018 рік – до державного бюджету в сумі 78,808 млн. гривень, до обласного бюджету – 13,245 млн. і до бюджету громади смт. Смоліного – 23,276 млн. гривень; 

• за 2019 рік – до держ. бюджету 68,048 млн. грн, до обл. бюджету 12,272 млн. грн і 22,156 млн. грн до бюджету громади смт. Смоліно.

• за 2020-2022 роки, дані про надходження не наведені.

Згідно з Концепцією державної екологічної програми є пропозиція здійснити закриття Смолінської шахти в два етапи: 

Перший етап: зняття з експлуатації Смолінської шахти шляхом її ліквідації, рекультивація порушених земель, очищення шахтних вод перед їх скиданням у водний об’єкт з використанням наявної системи водовідливу, створення умов для розвитку місцевості.

Другий етап: очищення шахтних вод для планового затоплення гірничих виробок та проведення радіоекологічного моніторингу навколишнього природного середовища.

Констатується, що такий підхід дасть змогу здійснити комплекс заходів з охорони навколишнього природного середовища, захисту населення від радіаційного впливу та економічного розвитку місцевості. Фокус програми саме на екологічних результатах, на які відведено сім пунктів програми проти двох пунктів економічних та трьох – соціальних результатів, дає надію ГО “Флора” та спільноті екоактивістів на позитивну долю цього обʼєкта. Попри це, маючи безліч прикладів залишених напризволяще обʼєктів промисловості, громадськість має бути особливо пильною щодо подальшої долі уранодобувного підприємства Смолінська шахта та його закриття. 

Програму закриття уранового об’єкта – Смолінської шахти передбачається виконати протягом 2023-2027 років. Заходи програми мають фінансуватися за рахунок коштів державного бюджету, власних коштів комбінату та інших джерел, не заборонених законодавством.

Тепер, коли доля Смолінської шахти однозначно зрозуміла, виникає питання: що буде далі? Концепція дає відповідь: 

• Спершу оціночні роботи (оцінка наслідків закриття копальні; дослідження рівня радіаційного забруднення; визначення технічного стану будівель, споруд, підземних виробок; визначення обсягів та складу промислових відходів).
• Технічні заходи (проведення ліквідаційно-демонтажних робіт поверхневого комплексу; закладання гірничих виробок; будівництво водовідливного комплексу; забезпечення роботи установки з очищення шахтних вод; рекультивація порушених земель та передача їх громаді смт. Смоліно; 
• Передача громаді смт Смоліного допоміжних та об’єктів соціально-побутового призначення копальні; 
• Впровадження системи радіоекологічного моніторингу за впливом ліквідованого уранового об’єкта на навколишнє природне середовище та населення; 
• Працевлаштування шахтарів на Новокостянтинівській шахті; 
• Компенсаційні виплати персоналу, що залишився без роботи внаслідок закриття Смолінської шахти. 

Як бачимо, попереду багато роботи і багато викликів, з якими доведеться зіткнутися з огляду на безпекову та економічну ситуацію в країні. Тому ГО «Флора» закликає небайдужих громадян залишатися пильними та діяти заради збереження довкілля для майбутніх поколінь.

Ми, в свою чергу, будемо спостерігати за розвитком ситуації зі Смолінською шахтою та підготуємо серію статей і відеоматеріалів про міжнародний досвід закриття уранових об’єктів та об’єктів з іонізуючим випромінюванням. Залишайтесь з нами і ви скоро дізнаєтесь про закриття гігантського комплексу “Вісмут”, що в Німеччині, про ліквідацію уранодобувних об’єктів Чехії та Польщі, приклад ліквідації аварії на японській АЕС Фукусіма-2.

*Опубліковано за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди та думки, викладені у матеріалі, належать виключно ГО “Флора”.