Подальша доля уранових шахт на Кіровоградщині – це не лише екологічний, але й соціально-економічний виклик. Громади регіону, які десятиліттями залежали від видобувної галузі, наразі потребують кардинальної трансформації. Як уникнути економічного занепаду уранодобувних громад, забезпечити зайнятість мешканців і відновити екосистему? Відповідь на ці запитання шукала делегація з Кіровоградщини під час навчального візиту до Чехії та Словаччини.

У навчальному візиті, організованому за підтримки чеської НУО «NESEHNUTI» взяли участь 10 делегатів: представники та представниці територіальних громад Кіровоградщини, зокрема Первозванівської, Смолінської та Маловисківської ТГ, а також, члени регіональних громадських організацій, що працюють у сфері справедливої трансформації добувних громад та журналістки таких регіональних медіа, як Інформаційний портал «Гречка» та видання «Точка доступу».

Чому Чехія та Словаччина?

Ці дві країни мають багаторічний досвід трансформації промислових регіонів. Обидві пройшли через етапи закриття вугільних шахт і важких виробництв, але змогли перетворити ці виклики на нові можливості для своїх громад. Їхні історії надихають і демонструють, що при правильному підході навіть найбільш залежні від видобутку регіони можуть стати успішними.

Словаччина: від шахтарського краю до туристичної перлини

Регіон Горна Нітра у Словаччині є яскравим прикладом процесу справедливої трансформації після закриття вугільних шахт. У 2021 році шахта Новакі, найбільше вугільне підприємство регіону, припинила роботу. Цей регіон, розташований у Тренчинському краї, довгий час залежав від видобутку бурого вугілля, але з часом економічна і екологічна шкода від цієї галузі стала надто великою. Видобуток бурого вугілля став фінансово збитковим, а ціна на енергію з альтернативних джерел знизилася. У рамках зусиль ЄС щодо скорочення викидів вуглецю, Словаччина взяла на себе зобов’язання закрити всі шахти до 2023 року. Регіон стикався з високим рівнем безробіття та соціальними проблемами через залежність від вугільної промисловості. У рамках європейської ініціативи зі справедливої трансформації вугільних регіонів, Горна Нітра стала пілотним проектом для Словаччини. Європейський механізм підтримки справедливої трансформації забезпечив технічну та фінансову допомогу. У процесі розробки плану трансформації активно залучали громади, громадські організації, профспілки та місцеву владу.

Перебування у Словаччині було наповнене цікавими зустрічами з експертами та представниками установ, безпосередньо долучених до процесу справедливої трансформації регіону Горна Нітра. Перша зустріч проходила в Гірничому музеї міста Прієвідза, в рамках якого члени делегації розглянули ретроспективу регіону перед початком справедливої трансформації, дізналися про процеси планування переходу та проєкти, що втілюються нині для вирішення комплексу проблем, пов’язаних з закриттям шахт.

Також вдалося поспілкуватися з командою Контакт-центру, який був створений як один з проєктів в рамках Програми справедливої трансформації регіону. Цей центр надає комплексну підтримку шахтарям, що втратили робочі місця, серед напрямків їх роботи є, зокрема, такі, як: кар’єрне консультування та перекваліфікація гірників, надання фінансової підтримки через механізми субсидіювання, правова та психологічна допомога, а також створення можливостей для змістовного дозвілля та нетворкінгу. Особливо надихаючими для української делегації стали історії працівників шахт, які завдяки програмам перекваліфікації знайшли себе в нових професіях.

Велику роль у процесі справедливої трансформації регіону Горна Нітра відіграють громадські об’єднання та ініціативні групи, що працюють над посиленням соціальної згуртованості видобувного регіону. Делегація поспілкувалася з ініціативною групою, яка відновила та розвиває громадський саду місті Партизанське, що був частиною першопочаткового концепту міста, розробленого його засновником Томашем Батею – чеським промисловцем та візіонером. Багато років на місці цього історичного громадського саду був звичайний дитячий майданчик. Цей громадський сад є місцем для спільнотворення та нетворкінгу. Ініціативна група плідно працює над розвитком цього простору та залучає кошти для його покращення. Українській делегації також вдалося долучитися до спільнотворення в цьому просторі та посадити горобину на честь дружби між Україною та Словаччиною.

Також вдалося поспілкуватися з представниками Асоціації  «Арт-завод», що розробила та просуваю концепцію проєкту «Фабрика 61», яка передбачає ревіталізацію будівлі одного з цехів взуттєвої фабрики Томаша Баті. Ця будівля є найстарішою п’ятиповерхівкою міста та, водночас, важливою для місцевих мешканців частиною культурної спадщини. «Арт-завод» планує створити тут молодіжний культурно-нетворкінговий простір. Кошти на реалізацію проєкту сподіваються залучити з Фонду справедливої трансформації регіону «Горна Нітра». Активісти наголошують, що процес справедлива трансформації має включати не лише соціально-економічні та екологічні заходи. Соціальна згуртованість та створення привабливого середовища для молоді теж є важливою складовою подолання «соціальної депресії» шахтарських регіонів.

Процес трансформації Горної Нітри демонструє, що навіть регіони з багаторічною залежністю від видобувної галузі можуть адаптуватися до нових реалій. Це цінний приклад для українських громад, які стоять перед подібними викликами.

Чехія: рекультивація як новий початок

Чехія також є однією із країн Європейського Союзу, яка активно впроваджує процес справедливої трансформації вугільних регіонів. Закриття вугільних шахт та відмова від використання вугілля в енергетиці є частиною зобов’язань Чехії в рамках Європейського “Зеленого курсу”, який має на меті досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Вугільна промисловість забезпечувала значну частину робочих місць у таких регіонах, як Карловарський, Устецький та Моравсько-Сілезький. Тривалий видобуток вугілля призвів до деградації земель, забруднення води та погіршення якості повітря. Закриття шахт викликало загрозу масового безробіття та зростання соціальної напруги.

Чеська республіка виділила три основні регіони для справедливої трансформації: Устецький, Карловарський та Моравсько-Сілезький край. Ці регіони стали пілотними в рамках Європейської платформи для вугільних регіонів, що трансформуються. Чехія розробила комплексний підхід до вирішення викликів у вугільних регіонах, який включає: економічну диверсифікацію, рекультивацію земель, соціальну підтримку та інвестиції в інфраструктуру. Для економічної диверсифікації було обрано такі підходи, як стимулювання нових галузей (зелена енергетика, машинобудування та туризм) та підтримка малого бізнесу через гранти та кредити для підприємців. Рекультивація земель здійснюється шляхом відновлення деградованих територій, перетворення кар’єрів на озера, рекреаційні зони та заповідники, а також шляхом відновлення ґрунтів для використання в сільському господарстві.

Фінансування процесу справедливої трансформації вугільних регіонів відбувається за рахунок трьох джерел. Значна частина фінансування надходить через “Фонд справедливої трансформації” ЄС. Також Чехія виділила кошти з національного бюджету на підтримку регіональних проектів в рамках стратегії «Restart», що втілюється Міністерством регіонального розвитку, та через приватні інвестиції. На видобувні підприємства покладено обов’язок забезпечити рекультивацію шахт після закриття.

В рамках візиту делегації з Кіровоградщини вдалося побачити багато прикладів успішних проєктів з трансформації. У місті Мост нам вдалося побачити приклад перетворення буровугільного кар’єру, який був заповнений водою та перетворений на озеро, створивши велику рекреаційну зону, що стала популярна серед туристів і жителів регіону. У Карловарському краї на місці колишніх шахт були встановлені сонячні панелі та вітрові електростанції, що забезпечують енергетичну незалежність регіону. Устецький край активно розвиває індустріальні парки, залучаючи іноземні компанії до створення нових робочих місць у сфері виробництва та логістики.

Нам вдалося побачити надихаючий приклад муніципалітету Горни-Йиржетин — це невелике місто в Устецькому краї на півночі Чехії, яке стало символом боротьби за справедливу трансформацію у контексті закриття вугільних шахт і відмови від використання бурого вугілля. Його випадок є особливо цікавим через тривалий конфлікт між промисловими, екологічними та громадськими інтересами. Місто розташоване поблизу багатих покладів бурого вугілля, через що довгий час існувала загроза його знесення для розширення вугільного кар’єру CSA. Видобувна компанія “Severní energetická” прагнула розширити видобуток, що могло призвести до повного знесення Горни-Йиржетина. Місцеві жителі, екологічні активісти та неурядові організації виступили проти цього, захищаючи своє право на збереження міста та довкілля. У 2015 році уряд Чехії ухвалив рішення зберегти екологічні межі видобутку бурого вугілля, встановлені ще у 1991 році. Це стало перемогою для Горни-Йиржетина, оскільки місто уникло знесення. Буре вугілля, яке видобувалося в цьому регіоні, значно сприяло забрудненню повітря, води та деградації земель, що стало каталізатором для екологічної активності. Горни-Йиржетин отримав фінансування в рамках Європейського “Фонду справедливої трансформації”, що дозволило започаткувати нові проекти, спрямовані на сталий розвиток. Кейс Горни-Йиржетин демонструє, як місцеві громади можуть успішно адаптуватися до викликів закриття видобувної галузі та стати прикладом сталого розвитку.

Проте Устецький край Чеської республіки також стикається з певними викликами у процесі справедливої трансформації. Про них ми спілкувалися на кількох зустрічах: в місті Дечин з представниками НУО «Re-set», в місті Мост та Літвінов при спілкуванні з місцевими активістами та політиками з партії Зелених. Такими викликами є: труднощі із забезпеченням перекваліфікації для працівників старшого віку; недостатня швидкість реалізації деяких проектів через бюрократичні перешкоди та неоднорідність розвитку: деякі регіони адаптуються до змін швидше за інші.

Особливо цінною для делегації з Кіровоградщини була можливість вивчення досвіду санації уранодобувної шахти в Ліберецькому краї. Поблизу міста Страж-под-Ральськем розташована одна з найбільших уранових шахт країни. Видобуток урану тут розпочався в 1960-х роках і тривав до 1996 року. Після завершення видобутку постала необхідність санації території через значне забруднення довкілля. Використання технології підземного вилуговування урану призвело до забруднення підземних вод радіоактивними та хімічними речовинами. Великі площі були забруднені, що унеможливлювало їх подальше використання без проведення санаційних робіт.

Після закриття шахти було розроблено комплексний план санації, який включав:

1. Очищення підземних вод: Встановлення системи очищення, яка дозволила зменшити концентрацію забруднюючих речовин у водоносних горизонтах.
2. Рекультивація земель: Відновлення поверхневих територій шляхом видалення забрудненого ґрунту та насадження рослинності.
3. Моніторинг довкілля: Постійний контроль за станом вод, ґрунтів та повітря для оцінки ефективності проведених заходів.

Санацію уранодобувної шахти здійснює державне підприємство DIAMO. Вона проходила в кілька етапів. Спершу було проведено комплексний радіаційний моніторинг території та аналіз підземних вод та залишків уранової руди. Після цього було здійснено демонтаж шахтного обладнання та ліквідацію залишків інфраструктури та засипання шахтного стовбура та відновлення природного рельєфу. Основні зусилля були спрямовані на створення систем фільтрації для очищення підземних вод від радіоактивних елементів, здійснення моніторингу водних ресурсів на регулярній основі. Поряд з цим виконувалася рекультивація території шляхом засадження лісів або створення рекреаційних зон та забезпечення відповідності територій вимогам до радіаційної безпеки.

Завдяки проведеним роботам вдалося зменшити рівень забруднення. Концентрація шкідливих речовин у підземних водах значно знизилася. Рекультивовані землі стали придатними для сільськогосподарського використання та рекреації. Зменшення радіаційного фону та покращення якості води сприяли підвищенню якості життя місцевих мешканців. Досвід санації уранової шахти в Ліберецькому краї демонструє важливість комплексного підходу до відновлення територій після видобутку корисних копалин. Він підкреслює необхідність інвестування в екологічні проекти та постійного моніторингу стану довкілля для забезпечення сталого розвитку регіонів.

Чехія демонструє, що справедлива трансформація можлива навіть у регіонах із тривалою залежністю від вугільної промисловості, за умови комплексного підходу, політичної волі та залучення міжнародної підтримки.

Ключові уроки для Кіровоградщини

Чеський досвід санації уранових шахт може бути використаний в Україні, зокрема для проектів у Смолінській громаді чи поблизу Інгульської шахти. Ключові уроки:

• Державна та міжнародна підтримка. Залучення коштів із державного бюджету та екологічних фондів є критичним.
• Моніторинг та оцінка ризиків. Регулярний контроль стану довкілля та водних ресурсів допомагає уникнути довгострокових проблем.
• Залучення громадськості. Інформування та участь місцевих жителів у процесах санації сприяє соціальній стабільності.
• Санація уранової шахти в Ліберецькому краї є прикладом ефективного управління поствидобувними ризиками, що забезпечує екологічну та соціальну стабільність у регіоні.

Навчальний візит вцілому дозволив побачити реальні результати справедливої трансформації та зрозуміти, що:

• Екологічна реабілітація — це основа для подальшого розвитку. Рекультивація земель та очищення вод є першочерговими кроками.
• Економічна диверсифікація має стати пріоритетом. Розвиток зелених технологій, туризму та малого бізнесу може замінити традиційну видобувну галузь.
• Соціальна підтримка є ключовою. Перекваліфікація та залучення молоді до нових проектів гарантують довготривалий успіх.
• Люди, які найбільше постраждали від змін, повинні бути залучені до процесу планування.
• Програми перекваліфікації та соціальні заходи є критичними для успіху трансформації.
• Ставка на диверсифікацію економіки та розвиток кількох секторів зменшує ризик залежності від однієї галузі.
• Фінансова та технічна допомога з боку ЄС і міжнародних організацій стала важливим чинником успіху.

Погляд у майбутнє

Повернувшись із візиту, делегація має амбітні плани:

• Ініціювати створення стратегії справедливої трансформації для Смолінської громади.
• Залучити місцеві громади до екологічних проектів, зокрема зі створення зелених зон.
• Розпочати діалог із міжнародними донорами для фінансування сталого розвитку регіону.

Досвід Чехії та Словаччини показав: справедлива трансформація можлива за умов комплексного підходу, активного залучення громади та підтримки з боку держави й міжнародних партнерів. Кіровоградщина отримала не лише ідеї, але й натхнення для створення майбутнього, яке базуватиметься на сталому розвитку, екологічній безпеці та добробуті людей.