28 жовтня на Кіровоградщині розпочинається 23-й Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Цьогоріч ГО «Флора» не є організаторкою регіонального фестивалю, однак для нашої команди ця подія має особливе значення. Адже протягом багатьох років ми долучалися до того, щоб документальне кіно про права людини ставало доступнішим для жителів і жительок Кіровоградщини.

Історія, до якої причетна «Флора»

Мандрівний Docudays UA — це більше, ніж фестиваль документального кіно. Це можливість побачити історії реальних людей, осмислити суспільні проблеми, поговорити про права людини, гідність, справедливість і відповідальність.

На Кіровоградщині історія фестивалю розпочалася у 2009 році. ГО «Флора» стала однією з організацій, які допомагали започатковувати й розвивати цю ініціативу в регіоні, працюючи спільно з ГО «Територія успіху». Згодом фестиваль став важливою щорічною подією, що об’єднувала глядачів і глядачок навколо документального кіно та відкритих розмов про права людини.

Упродовж багатьох років команда «Флори» організовувала кінопокази в Кропивницькому та громадах області, залучала різні аудиторії й створювала можливості для перегляду та обговорення документальних стрічок. Ми продовжували цю роботу навіть тоді, коли країна переживала складні випробування.

Показовим став 2022 рік. Попри повномасштабну війну, повітряні тривоги та відключення електроенергії, ГО «Флора» провела 19-й Мандрівний Docudays UA. Покази відбувалися у п’яти населених пунктах області та в Кропивницькому. Коли лунали сирени, учасники й учасниці переходили в безпечні місця, а після цього поверталися до перегляду. Коли зникало світло, допомагали заряджені ноутбуки, телефони та павербанки.

Цей досвід нагадує нам, чому такі ініціативи важливі. Навіть у найскладніших обставинах люди потребують не лише безпеки й підтримки, а й простору для осмислення того, що відбувається навколо, для діалогу та взаєморозуміння.

Цьогоріч організацію регіональної програми взяли на себе ГО «Територія успіху» та ГО «Успішна Взаємодія». Ми вдячні колегам, які продовжують цю традицію, і вважаємо важливим розповідати про фестиваль та підтримувати увагу до документального кіно про права людини.

«Прості конструкції»: як вистояти й залишатися людьми

Центральна тема 23-го Docudays UA — «Прості конструкції». Вона відображає українську реальність під час війни: тимчасові рішення, які допомагають вижити, пристосуватися до нових обставин і продовжувати жити.

Проте йдеться не лише про побутові способи впоратися з викликами. Прості конструкції — це також людські зв’язки, взаємна підтримка, солідарність і здатність не залишатися байдужими.

У час, коли війна змінює життя мільйонів українців та українок, документальне кіно допомагає побачити за великими суспільними процесами конкретних людей — їхній біль, досвід, рішення, надії та боротьбу за гідне майбутнє.

Саме через такі історії можна говорити про складні теми, знаходити спільні точки дотику й краще розуміти досвід одне одного.

Що побачать глядачі й глядачки на Кіровоградщині?

З 28 жовтня до 9 листопада фестиваль охопить щонайменше 19 міст і сіл Кіровоградської області. У програмі — 12 фільмів із 23-го Docudays UA, дискусії, зустрічі з авторами й авторками, героями й героїнями стрічок та інші правозахисні події.

Серед українських фільмів — історії про втрату, війну, окупацію, відновлення та людську стійкість.

• «Мир для Ніни» Жанни Довгич — про матір, яка шукає правду про загибель сина-військового та домагається справедливості.
• «Блаженні» Андрія Лисецького — про українських митців, чиї світогляд і сприйняття себе та інших змінюються під впливом війни.
• «Ілюзія тихої ночі» Ольги Черних — документальний експеримент, що складає багатогранний портрет України в одну ніч літа 2025 року.
• «Нормальне життя» Миколи Носка — про матір, яка вивозить дітей з окупації та намагається відновити звичне життя після пережитого.
• «Свідки. Місце народження» Марини Кронглевської — про життя, яке продовжувалося в Чернігівському пологовому будинку на початку повномасштабного вторгнення.
• «Сиквела» Алли Мітюкової — про українського військового, який проходить реабілітацію після важкого поранення та прагне повернутися до родини й цивільного життя.

Програма також включає стрічки про повсякденність під обстрілами, вимушене переселення, музику як спосіб зберігати пам’ять і переосмислення колоніального минулого.

Окрему увагу приділено правозахисній програмі RIGHTS NOW!, яка порушує теми демократії участі, деколонізації, прав людей на тимчасово окупованих територіях та підтримки зв’язку з Україною. У межах кампанії «Бути присутніми» говоритимуть про досвід людей в окупації, а покази фільму «Сліди» Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк відкриють простір для осмислення пережитого українськими жінками сексуального насильства й тортур під час російської агресії.

Важливою складовою фестивалю залишається доступність. Більшість фільмів цьогорічної програми мають аудіодескрипцію, а всі стрічки — розширені субтитри, що допомагає зробити перегляди доступнішими для людей з різними потребами.

Документальне кіно — привід для розмови й дії

Для ГО «Флора» багаторічна участь у Мандрівному Docudays UA — це частина досвіду роботи з громадами, правозахисної діяльності та поширення знань про суспільно важливі питання.

Ми переконані, що документальні історії мають силу виходити за межі екрана. Вони допомагають ставити запитання, помічати проблеми, чути тих, чиї голоси часто залишаються непочутими, і шукати рішення разом.

Саме тому, навіть не будучи організаторкою фестивалю цього року, ГО «Флора» продовжує підтримувати його цінності та запрошує жителів і жительок області стежити за програмою.

Мандрівний Docudays UA на Кіровоградщині триватиме з 28 жовтня до 9 листопада 2026 року. Вхід на події вільний, але програма може змінюватися з огляду на безпекову ситуацію.

Стежте за анонсами та оновленнями на Facebook-сторінці Мандрівного Docudays UA у Кропивницькому, щоб дізнаватися про місця, час і формат показів.

Ми раді, що традиція, до розвитку якої ГО «Флора» доклала чимало зусиль, продовжується. Адже можливість дивитися, обговорювати й розуміти документальні історії — це теж частина стійкості суспільства та культури прав людини.