| Новини ,Что мы делаем

Юлія Бочарова-Туз, аналітик ГО «ФЛОРА»

Нинішній 2020 рік, актуалізував проблеми забезпеченості України прісною водою. Пилові бурі, що накрили полісся, Київ та центральну частину на весні цього року, посуха і обміління озер та річок[1] привернули особливу увагу до проблем водної безпеки країни. Чи не в перше в історії держави, фактично на всіх рівнях чиновники, науковці та журналісти заговорили про важливість вирішення проблем в сфері водного господарства[2]. Однак, виявляється обміління і висихання річок та  інших водних джерел це не єдина біда, що суттєво підриває економічний та соціальний розвиток країни. Екоактивісти Кіровоградщини, звертають увагу ще на одну проблему, що має місце у цій сфері. А саме, на усталену практику забруднення водних ресурсів. Якою є якість води в Кіровоградській області та хто забруднює річки регіону, досліджували фахівці громадської організації «Флора»[3].

Не лише посуха та пилові бурі

Без всякого сумніву, 2020 рік увійде в історію України, як визначальна дата, коли в деяких регіонах, вперше були зафіксовані пилові бурі. Це природне явище, звернуло увагу на проблеми з водною безпекою країни. Коментуючи ситуацію ще на весні, фахівці Держводоагенства[4], закликали першочергово змінити підходи до води[5]. При чому для всіх суб’єктів, тобто для промисловості і для звичайних людей. Основний акцент був зроблений на збереженні водних ресурсів, раціональному використанні та зменшенні факторів, що забруднюють річки, озера і болота. Отже, як вбачається з коментаря Держводоаегства, одним з основних компонентів системи захисту водної безпеки країни є зниження забруднюваності водних ресурсів. Такий підхід є виправданим та своєчасним, адже на забрудненість річок неодноразово звертали увагу різноманітні суб’єкти, що здійснювали відповідний моніторинг. Приміром, протягом 2019 року, в рамках проекту «Карта якості води» та Національного докладу про якість питної води та стану питного водо забезпечення в Україні, була ґрунтовно досліджена ситуація з питною водою[6].Одним з красномовних висновків проекту є узагальнені дані, що свідчать про доволі значну забрудненість водних джерел регіону. Приміром в докладі зазначається, що для Кіровоградської області, доля нестандартних проб за санітарно-хімічними показниками складала 23%, що суттєво перевищувало середні національні показники (18.5%). При цьому в сусідніх областях ці данні набагато нижчі. Зокрема, в Черкаській та Вінницькій областях лише 5-9% проб не відповідали санітарним нормам. Спираючись на отримані дані, екоактивісти громадської організації «Флора» вирішили дослідити, хто є основним забруднювачем річок в Кіровоградській області. Для цього були використані відкриті джерела інформації, а також дані отримані від одного з основних суб’єктів владних повноважень, що має здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів – Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області. Отримані, в ході аналізу отриманих даних, результати виявились невтішними.

Хто ж забруднює Кіровоградські річки

Доволі красномовними є результати якості води в річці Інгул, що містяться на порталі Державного агентства водних ресурсів України. Зокрема, розділі «Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України»[7]. Незважаючи на те, що проби води були взяті в різні дати, на думку громадських активістів, результати надають доволі змістовні дані, для можливого прогнозування забруднювачів. Так, перший забір для аналізу було здійснено фактично на вході річки до міста Кропивницького у так званому питному водному заборі. Лабораторія моніторингу вод та ґрунтів РОВР у Кіровоградській області, проаналізувала проби за десятою показниками. Результати засвідчили, що жоден з показників не перевищував нормативів. Однак, як виявилось, за межами міста, з Кропивницького виходить зовсім інший Інгул. Вищезгадана лабораторія проаналізувала проби, що були взяті далі за течією, в селищі Первозванівка безпосередньо нижче скиду ДП «Схід-ГЗк» Інгульскої шахти та КП «Кропивницьке водопровідно-каналізаційне господарство». Результати засвідчили перевищення нормативу по п’яти показникам. А саме, сульфат-іонів у 2.8 разів, нітріт-іонів у 2.13 разів, а також біохімічного споживання кисню, завислих речовин та амоній-іонів. Таким чином, можна зробити висновок, що обласний центр отримує чистий Інгул, а після проходження містом та внаслідок отримання скидів від Інгульскої шахти, річка стає зовсім іншою.

Такий висновок підтверджується і даними, отриманими від Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (далі – екоінспекція). Так, у період з 01.01.2019 до 01.07.2020 виконуючи функції державного нагляду (контролю) екоінспекція проводила перевірки дотримання вимого природоохоронного законодавства структурними підрозділами ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»[8]. В результаті проведених контролюючих заходів було виявлено наступне.

В роботі Інгульської шахти виявлено порушення вимог щодо поводження відходами та порядку здійснення викидів, не дотримання вимог водоохоронного режиму під час експлуатації водозабірних свердловин, нераціональне використання водних ресурсів та перевищення затверджених концентрацій забруднюючих речовин по скиду в водний об’єкт (ГДС). Також встановлено, що внаслідок неефективної роботи очисних споруд здійснювались скиди недостатньо очищених зворотних вод у р. Інгул. За виявлені порушення, відповідальні особи були притягнуті до адміністративної відповідальності і сплатили адміністративне стягнення у розмірі 7480 гривень. Окрім того, Державному підприємству «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Інгульська шахта, пред’явлено претензії про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення р. Інгул скидом недостатньо очищених зворотних вод на загальну суму 221933.88 гривень.

Однак подібна ситуація є не лише з Інгульською шахтою.

За даними екоінспекції Смолінська шахта також перевищувала затверджені концентраціях забруднюючих речовин (ГДС) по скиду шахтних вод та порушувала порядок здійснення викидів. Неефективна робота очисних споруд, в наслідок чого у р. Кільтень здійснювались скиди недостатньо очищених зворотних вод, Смолінській шахті пред’явлено претензії про відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок забруднення р. Кільтень в сумі 26159.61 гривень. При цьому відповідальні особи, сплатили штрафи в розмірі 5644 гривень.

В роботі Новоконстянтинівської шахти здійснюється скиди недостатньо очищених шахтних вод у басейн р. Мала Вись, здійснюється спеціальний забір шахтних вод без дозволу. В наслідок неефективної роботи очисних споруд, а також самовільному скиду забруднюючих речовин, що призводять до забруднення р. Мала Вись, ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Новокостянтинівській шахті пред’явлено претензії про відшкодування відповідних збитків на загальну суму 40914.31 гривень. 

На проблеми із забрудненням шахтними водами річкового фонду звертали увагу і розробники Концепції Державної цільової програми радіаційного і соціального захисту населення Кіровоградської області та міста Кропивницького[9]. Зокрема, у документі зазначається, що майже усі накопичені відходи – (відвали гірничих порід та забалансової руди), що розташовані на околиці м. Кропивницького, скиди шахтних вод, викиди в атмосферне повітря з уранових об’єктів – є джерелами радіаційного забруднення навколишнього природного середовища, що також спричиняє додаткове, понад природне, опромінення населення. Забруднення атмосферного повітря в районі розташування уранових шахт обумовлене природним ураном, радієм-226,  торієм-230, свинцем-210, полоніем-210 і радоном-222, а поверхневі водойми через надходження шахтних вод забруднюються хімічними речовинами і природними радіонуклідами ряду урану. Окрім того, в тексті Концепції зазначається, що Інгульська шахта Східного гірничо-збагачувального комбінату щороку скидає у р. Інгул майже 8 тисяч тонн забруднюючих хімічних  речовин, включаючи і радіоактивні. Розроблений проект реконструкцій очисних споруд на Інгульській шахті не впроваджується роками та вимагає перегляду.

Разом з тим, вищезгадана Концепція, яка мала на меті вирішити означені проблеми, так і не прийнята. Місцеві депутати також не спромоглись прийняти відповідну регіональну програму. Тому Кіровоградська область, вже два роки залишається без будь-якої програми захисту населення від радіаційного та радонового впливу.

Обласна програма – оптимальний шлях вирішення проблем забруднення

Розуміючи обсяги забруднення та відсутність цільової програми в області, екоактивісти громадської організації «Флора» актуалізують суспільну увагу та ініціюють діалог задля пошуку оптимальних шляхів вирішення насущних проблем пов’язаних із забрудненням навколишнього середовища видобувними підприємствами[10]. Зокрема через розробку та прийняття відповідної обласної програми. Приміром Комплексної програми захисту населення Кіровоградської області від впливу іонізуючого випромінювання на найближчі чотири роки.


[1] Суха Україна: куди поділася вода та звідки взялися пилові бурі. BBC News. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-52455050

[2] Як Україна перетворюється на сухе болото. BBC News. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-53989097

[3] Офіційний сайт громадської організації «Флора». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://flora.kr.ua/

[4] Державна екологічна інспекція України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.dei.gov.ua/

[5] Пожежі, пилова буря, смог: чому це відбувається. BBC News. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-52332293

[6] Вода и водоочистные технологии Журнал. 2019. № 1 (91) та № 2 (92).

[7] Державне агентство водних ресурсів України. «Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України».[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://monitoring.davr.gov.ua/EcoWaterMon/GDKMap/Index

[8] Відповідь на інформаційний запит Громадської організації «Флора» від Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Державної екологічної інспекції 30652000335200003.

[9] Проект Концепції Державної цільової програми радіаційного і соціального захисту населення Кіровоградської області та міста Кропивницького.

[10] Он-лайн трансляція панельної дискусії, присвяченій аналізу виконання державою зобов’язань щодо забезпечення права жителів Кіровоградської області на захист від впливу іонізуючого випромінювання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.facebook.com/kirovograd.net/videos/1028823397547629/

Розкажіть про нас у соц мережах на мессенджерах!